Свято у початковій школі «Посвята в козачата. Нам пора для України жить»

Свято у початковій школі «Посвята в козачата. Нам пора для України жить»

Мета: посвятити учнів у козачата; розширити знання школярів про козаків; виховувати в дітей любов до рідного краю, бажання бути гідними синами України, прагнути стати сильними, здоровими, розумними; домагатися створення дружнього колективу.

Зала, у якій проводиться посвята в козачата, прикрашена рушниками, калиною, портретами гетьманів України, прапором України.

Хід заходу

Діти: Є святкових днів багато,

Нам усіх і не згадать...

А між ними й наше свято —

Вшанування козачат.

Діти: Добрий день вам, люди добрі,

Щиро просимо до нас.

Раді вас усіх вітати,

щастя, радості бажати!

Діти:Любі гості, мами й тата,

В нас — козацьке свято.

Добре, що прийшли до нас

В цей чудовий світлий час.

Усі

Ми вам зичим літ багато

На добро і згоду.

Хай не буде переводу Козацькому роду.

Діти:Люба мама, любий тато,

 Перед вами не малята,

 Правда, ми не парубки,

Проте справжні козаки

Діти: Намалюєм гарні вуса,

Хвацько їх підкрутимо,

 Гарну пісню заспіваєм

Іще й вас научимо.

Пісня «Гей ви, козаченьки»

Козаки  збираються на «козацьку раду».

Ведучий. А козаки в нас різні: старші — поважні, сміливі, спритні, з досвідом, і молодші — завзяті, веселі та запальні. А всі разом вони — велика сила. Їде козак на Січ. А з дому його проводжає молода дівчина і старенька мати чи дружина з діточками...

Діти: Розставалась з козаком із коханим, милим,

Він ішов в широкий степ боронить Вкраїну,

Він, прощаючись зі мною, наказав чекати,

Рідних діток берегти та батьківську хату,

І горів наш степ у вогні — горіла і Вкраїна,

А козак писав листи — повернусь я, мила,

Пісня «Їхав козак за Дунай».

8.Кошовий (звертається до гурту). А що, козаки? Дайте слово сказать! Чи не час до коша козачаток прийнять?

Козаки. Саме час! Саме час! У самий раз!

Отаман

Одержавши на раді згоду,

Дітей козацького роду

У наше коло викликаю,

їх перевірити жадаю!

Кошовий

Поведу таку я річ:

— Що ви знаєте про Січ

І про нашу Україну?

Розкажіть усім нам.

Учні (по черзі)

Діти: Знаю, батьку, славна Січ

Ворогам ішла навстріч,

Рідну землю захищала

І народ наш прославляла.

Діти: Лихо отчий край зазнав —

Не бажаємо нікому.

Людолов нас чатував,

Щоб позбавить свого дому.

Діти: Бранців до галер кували,

Ржею злоби пожирали.

Шляхта нас вогнем пекла,

На тортури прирекла.

Діти: Цар Петро і Катерина

Зневажали наш народ.

Горювала Україна

Під п’ятою всіх заброд.

Діти: Але наш народ боровся,

І Хмельницький в нас знайшовся,

І Сірко, і Дорошенко,

Полуботок й Морозенко.

Діти: Рабства каламутну ніч

Переборювала Січ

Козаків боялись завжди,

Бо була в них сила правди.

Діти: Запорожець завжди знає,

Звідки ворог зазіхає.

Зможуть зайд перемогти

Запорожці-козаки.

Кошовий

Що говорить вам, козак,

Це крилате горде слово?

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

Усі разом

Козаки — це вільні люди.

Козаки безстрашні всюди.

Козаки — борці за волю,

За народні щастя й долю.

Діти: Козак — чесна, смілива людина,

Найдорожча йому Батьківщина!

Діти: Козак — слабкому захисник,

Цінити побратимство звик.

Діти: Козак — усім народам друг,

І лицарський у нього дух.

Діти: Козак вкраїнську любить мову,

Він завжди здержить своє слово!

Кошовий

Козацькому гурту ви, бачиться, раді

Скажіть, чи готові ви жити по правді

Козачата

Готові, так.

І жити чесно будем,

І правил ми козацьких не забудем

Діти: Золотою ниткою історії

Зшиємо козацтва сторінки,

 Хоч часи минулого суворі,

В спадщину ж лишили козаки.

Діти: Від Січі ведемо родовід свій,

Козаків звитягу поважаєм.

Відродивши чистоту традицій,

Єдність із минулим відчуваєм

Пісня «Засвіт встали козаченьки»

Ведуча:В кожного учня по всій нашій Батьківщині, від найменших першокласників до вже дорослих випускників, світиться у серденьку безмежна любов до милої, дорогої і рідної України, нашої Батьківщини. Кожен любить свою Україну, бажає їй добра, намагається стати справжнім патріотом і громадянином своєї  Вітчизни.

Діти: Ти чуєш, як шумить Дніпро,

Як лине пісня журавлина?

То все на щастя, на добро,

То наша, рідна, Україна.

Не згасла праведна зоря,

Не впала правда на коліна.

У кожній думі кобзаря

Живе, мій сину, Україна.

І слава Хортиці гучна,

І Берестечка кров невинна —

То все вона, для нас одна,

То наша, сину, Україна.

Щербили ми в боях шаблі

І воскресали на руїнах.

Далеко ген по всій землі

Гриміла, сину, Україна.

Тут все твоє: степи, гаї,

У небі — туга журавлина.

Нехай повік в душі твоїй

Не згасне, сину, Україна.

Діти: Тепло своїх долонь і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,

Й ліричну пісню лагідну твою.

Діти: І українську мову чарівну й багату,

Та рушники у квітах на стіні.

Люблю наш щедрий рід, в садочку білу хату,

Й розлогий кущ калини при вікні...

Діти: Й криниці чисті при дорозі з журавлями,

І верби, що схилились до води.

До тебе, рідна,  горнуся, як до мами,

Ти серце полонила назавжди.

Діти: Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Діти: Я — твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.

Моя свята і рідна, Україно-мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Пісня «На нашій Україні»

Діти: Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя.

Хай лунає мова солов’їна,

Пісня неповторная твоя.

Діти: Хай смереки, ясені, тополі,

Квіти, луки, трави і сади

Шепчуть вірші щедрі, добрі, вольні,

Чисті, із джерельної води.

Діти: Нам би вічно милуватись нею,

А лихі дороги обминуть,—

Дай напитись серцем і душею

І піти з тобою в мрійну путь.

Діти: Розквітай, прекрасна Україно,

Хай лунає мова солов’їна,

Пісня неповторная твоя.

Рідна земле, матінко моя!

Діти: Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна — найкраща... (у світі),

Моя Україна — це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні... (джерельця),

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки... (глибокі),

Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна — це пісня... (весела).

Це щира, багата, як світ, її мова,

Така мелодійна, крилата... (чудова)

Її обереги — верба і калина,

Найкраща у світі — моя... (Україна),

Бо нам найрідніша Вітчизна і мати,

То як же нам, дітям, її... (не кохати)?

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати... (відкрила).

Вітчизна свята, дорога Україна,

Для кожного з нас ти у світі... (єдина)

Пісня «Україна»

Діти:  Є  у  нас  єдина  рідна  Україна.

Є  в  Україні  мова солов’їна.

Єднає  мова  всі  народи,

Що  прагнуть  щастя  і  свободи.

Діти: Гей, Україно, ненько  прекрасна,

Будь  же  до  всіх  справедлива.

Хай  тобі  світить  сонечко  ясне,

Хай  будуть  діти  щасливі.

Діти: Будемо  жити, землю  любити,

Як  з  давнини  повелося.

 Щоб  наша  доля  нас  не  цуралась,

  Щоб  краще  в  світі  жилося!

Учень:      Україно! Цвіте  вишневий! Щоб  наша  мова  буяла  пишним  цвітом  ми присягаємо: Любити  і  шанувати  материнську  мову.

Всі:               Присягаємо!

Учень:       Берегти  і  збагачувати  цей  найдорожчий  скарб.

Всі:               Присягаємо!

Учень:     Знати  досконало  нашу  державну  мову.

Всі:               Присягаємо!

 Учень:      Очищувати  нашу  прекрасну  мову  від  словесного  сміття.

Всі:               Присягаємо!

 Учень:      Передавати  нащадкам  наше  пісенне  диво.

Всі:               Присягаємо!

Діти: Здолає все могутній наш народ,

Талановитий, мудрий і завзятий.

Я вірю в справедливість і добро,

І в душу його щиру і крилату.

Діти: Я вірю в український наш народ,

Який собі збудує кращу долю,

Досягне ще незвіданих висот,

Зберігши честь свою, культуру, волю.

Діти: Нехай тризуб як вічний знак життя

Завжди сіяє гордістю і честю,

Хай прапор наш несе у майбуття

І золото ланів, і шир небесну!

Пісня «Квітуча Україна»

Скачати конспект