середа, 26 грудня 2018 р.

РІЗДВЯНИЙ ВЕРТЕП ЯК ЛИШ ЗІРКА ВЕЧІРНЯ ЗАСЯЄ…

РІЗДВЯНИЙ ВЕРТЕП
ЯК ЛИШ ЗІРКА ВЕЧІРНЯ ЗАСЯЄ…


Учень 1:

Спалахнули вогні на ялинці,
Заясніли прикраси, гостинці,
Заіскрилися очі в малих
Скільки щастя і втіхи для них!

Учень 2:
На столі – що душа забажає:
І книші, і узвар, і кутя є,
І млинці, й голубці, й паляниці:
Аж дванадцять там страв, як годиться.

Учень 3:
Як лиш зірка вечірня засяє,
Вся родина за стіл посідає,
Проказавши молитву Христу
 Що в цю ніч народився святу.

Учень 4:
Незабаром колядники в хату
Завітають з Різдвом привітати,
Добра, щастя, здоров’я родині
Побажать в колядках старовинних.

Учень 5:
Звізда велика, дерев’яна
Вся в позолоті аж блистить.
Вже на підході ніч Різдвяна –
У ніч таку ніхто не спить!

Учень 6:
І ми в цю ніч не будем спати,-
Один раз в році на ходу,-
Від хати підемо до хати
І понесем свою звізду.

Учень 7:
Колядки  знав ще наш прапрадід
Від незапам’ятних сторіч.
І ми колядці дуже раді,
Колядуватимем всю ніч.

Колядка «Нова радість стала…» (1ст.)

Заходять пастушки.

Пастушок 1:
Слава Богу, господарі,
Хоч вже, правда, пізній час.


Прийміть, як ласка буде ваша,-
Хочем заночувати у вас.

Пастушок 2:
Ми пастушки малі, убогі,
Пасли ягнята за селом.
І збилися геть з дороги,
Йдучи полем всі разом.

Пастушок 3:
Просим вас заночувати,
Нам зоря не сяє,
Страшно йти в дорогу,
Бо блуд ся чіпає.

Пастушок 1:
Треба нам спочити.

Пастушки разом:
Треба.

Пастушки підходять до святкового
 столу. Сідають на стільці,
 відпочивають.

Діти колядують
«Добрий вечір тобі,
Пане господарю»( 1 ст.)

Заходять Ангелики, дзвонять у  дзвіночки.

Ангел 1:
У ваш дім, у вашу родину
Несемо нині веселу новину,
Що в Вифлеємі Христос Народився
Із Діви Марії нам воплотився.

Ангел 2:
На цю новину в горі й печалі
Всі пророки так довго ждали.
Ждали віками. Бога просили,
Щоб дочекатися дав він нам сили.
В щирих молитвах жила надія:
Гріх первородний відкупить Месія.

Ангел 3:
Пророче слово сповнилось нині:
У Вифлеємі, в бідній яскині,
В яслах убогих, між волів дрижучих,
Спочив на сіні Цар Всемогучий.

Ангел 1:
Цар Всемогутній днесь народився,
Щоб світ широкий розвеселився.

Діти грають на сопілці.
Ангелики дзвонять дзвониками.
Коляда «Дзень,дзелень»

Пастушки пробуджуються зі сну.

Пастушок 1:
Що це за пісня, люба та мила,
Що мене, друже, зі сну збудила?

Пастушок 2:
Я сам не знаю! Сплю я спокійно,
Чую – співає хтось мелодійно.
Я пробудився, дивлюсь – так ясно,
І спів лунає любо та красно,
На небі ясна зоря сідає,
А спів чудовий з неба злинає.
Що це такого,
не знаю я, друже.

Пастушок 3:
Мене дивує все оце дуже.
Звідки, скажи – но день ,цей узявся?
Звідки чудовий цей спів нам озвався?

Пастушок 2:
Боже великий, честь Тобі й слава,
Чи то лиш сон наш, чи, може, ява?

Ангел 2:
Не сон це, браття, а правда красна.
Дивіться: світить зоря нам ясна,
Кидає світло вам на дорогу.
Ідіть,вітайте Спаса і Бога.

Колядка «Слава Богу заспіваймо…» (1ст.)

Ангелики і пастушки кланяються і виходять.
Заходить Мошко.

Мошко:
Вай, вай, вай. Що я бачу,
Що я чую, ще й політику такую –
Щоб у зиму мандрувати,
Собі напасти шукати.
Чи не ліпше в хаті сісти,
Дещо випити та з’їсти,
То, що Мошко вам приніс,
Та й поставив перед ніс!


Пастушок 3:
Ой ні, ….
Тепер не такі дурні люди,
Щоб із Мошком гендель мати,
Тай про Бога забувати.


Пастушок 1:
Хто на добру путь рішився,
Той із Мошком розлучився!

Пастушок 2:
Чи то студінь, чи зима –
Перешкод для нас нема!

Всі разом:
 Не – ма !

Мошко:
Ах! Такі ви?! Но, но, но!
Чув я, чув, що ви тут казали,
Що на мого царя Ірода брехали,
Ви не знали, що цар Ірод –
Мошків володар.
Схопить він тую дитину!
Зараз буде за хвилину.

Пастушок 2:
О! Цар Ірод розізлився,
Що Син Божий народився.
І боїться цар малого,
Щоб не зняв корони з нього.

Ірод:
Ах, ви тут усі сховались!
Ви Йому там поклонялись?
Добре, що я вас тут маю,
Зараз всіх вас покараю!

Воїн:
Великий царю Іроде,
До тебе прийшли три царі зі Сходу.
Хочуть бачити тебе.

Ірод:
Чого їм тут треба,
Коли я цар у своєму краї.

Воїн:
Не знаю! Та чув від них таке,
Що у твоєму царстві
Родився Цар неба і землі.

Ірод:
Ну, чого ж, поклич сюди,
Не слід стояти під дверима.

Входять три царі з дарунками.

Ірод:
Звідкіль ви, з якого краю?
Яку новину принесли?

Цар 1:
Ми царі зі Сходу.
Дари несемо.
До Царя нового
З поклоном ідемо.

Цар 2:
Довго ми ходили,
Довго ми блукали.
Де Цар світу народився –
Того ми не знали.

Цар 3:
А зоря нас все вела,
Все над нами висла,
І в твоєму царстві
Десь вона тут згасла.   

Цар 1:
Великий царю Іроде,
Дорогу нам вкажи.
В твоєму царстві
Цар родився,-
Його нам покажи.

Ірод:
В моєму царстві цар родився?(усміхається)
Я тут цар над царями!
І володар всього краю!
Царя – дитини я не знав і не знаю,
І вас не приймаю.

Царі кланяються і відходять.

Ірод:
Воїни мої!

Воїни разом:
Ми тут!

Ірод:
Є товариш в мене вчений,
Мошком його звати,
Де цар світу народився,
Треба го спитати.

Воїни ходять, шукають Мошка:
Мошко, Мошко! Цар зове!

Мошко:
Кого?   Кого? Мене?

Воїн 1:
Тебе.

Воїн 2:
Тебе.

Мошко:
Я ще своїх жон не поцілував,   
Ще своїх діток не порахував.
Ще маю час.

Воїн 1:
Йди, Мошку, вже. Бо буде кара.

Мошко:
А, кара? Іду, іду зара.
(підходить до Ірода)
Добрий вечір, пане крулю.

Ірод:
Скажи мені, Мошку,
Де Бог народився?

Мошко:
Бук? А! Бук народився в лісі під Шоломиєю.
Його посадили, рубали, стругали,
І мені от-таку паличку дали.

Ірод гнівно:
Тихше, Мошку! Що плетеш?
Зараз ноги задереш!

Мошко:
Ой – ой! Задеру!
Краще я все сповіщу.
(витягує із сумки листок,перечитує і каже):
Є тут, є тут такі вісті,
Ще й золотими словами написано,-
Що Цар світу народився
У Вифлеємі,
І сидить на високому троні.

Ірод:
Ніхто й ніколи!
Я тут цар!
Я всього світу володар!
І свою владу не порушу,
Усіх зігну,усіх примушу
Мені коритись! Ти сказав,
Дитя святеє народилось?
А, може, це тобі приснилось?

Мошко:
Та ніби ні !!!

Ірод до воїнів:
Тоді до зброї! Весь мій край,
Кожен куточок обшукайте!
Хлоп’ят дворічних приведіть
І всіх дощенту постинайте!
Хай не здригається ваш меч,
Нехай летять голівки з плеч!
Щоб не прослизнуло Дитя,
Бо не видати й вам життя!

Ірод з воїнами виходять. Заходять діти
у довгих білих сорочечках
 із запаленими свічечками у руках.

Душечки разом:
Ми, душечки – дрібні, дрібні
Загинули в життя весні
У темну ніч великий біль
Упав на білую постіль.
І матінка зламала руки,
І серце трісло від розпуки.
Невинну кров ми пролили,
А ще на світі не жили.

Діти виходять. Заходить Ірод, воїни.

Ірод:
Які новини в моїм царстві?

Воїн 1:
Які новини? О, царю Іроде!
Твоя сваволя меж не знає.
Не в силі, серце не приймає
Твою жорстокість. Царю, царю…
Воїн 2:
Мій меч дітей не скривдить. Ні!
А ти горітимеш в огні,
В смолі кипітимеш, проклятий,     
А більш не будеш панувати!

Входять козаки.

Козак 1:
Ісус – не князь, а вічний Бог,
Той, що панує без тривог.
І ти боїшся того Бога,
тому лиха твоя дорога.       
І люд невинний ти караєш,
невинну кров ти проливаєш.

Козак 2:
Тож за свої страшні злодійства
Ти згинеш, Іроде, навік.
Бо справедливий Чоловік,
Той, що в вертепі народився,
ввійшов у душі наші міцно!

Ірод:
Ви що? Що ви задумали?

Козак 1:
Ти чуєш, Іроде, страшись,
Бо ми всі разом, чуєш, разом
Тебе караємо мечем,
Що ти гострив Дитині Божій.

Козаки разом:
Тож згинь навік!
(підступають до Ірода, карають мечем. Ірод падає)

Козак 2:
Злочин не минув безкарно,-
Ірод згинув, згинув карно!

Чорт 1:
Чигав я на твою душу.
Мати я її вже мушу!
І спіймав тебе на вудку!
Будеш нам смолу возити.
Вічно в пеклі будеш жити!
(Обіймає Ірода. Тягне його)

Чорт 2:
В пекло! В пекло!
А ти, царю, йди за мною,
Запечу тебе смолою.

Стукіт в двері.
Учень:
Хто там? Хто там?

Біда:
Я ваша Біда, я вас знаю,
Я вас мучу, проклинаю,
Забираю в вас достатки,
Не лишаю навіть латки!
Сію я вам в душі страх-
Сила в мене є в руках!

Учениця:
Боже наш, що тут робити?
Та Біда не дасть нам жити!

Біда:
Лиш один би мене стяв,
Якби в світі панував,-
Бог, що вчора народився,
Але Ірод розізлився –
Він ще нині його вб’є!
Ірод – мій приятель є!

Учень:
Ха-ха-ха! Спізнилась , люба,
Ірод в Чорта, твого друга.
Вже й тебе чекає там.

Ангел:
На Біду є спосіб певний –
Ум свідомий, ясний, ревний.
Не незгода, а злагода,
Єдність і любов народа;
Не пітьма, а лиш просвіта,
Що як сонце серед літа
Гріє квіти, гріє трави,
Так зігріє душі праві.
І Біду я поконаю –
Світлом я її злякаю.

 Ангел світить зіркою в бік Біди.
 Біда налякана втікає.

Мошко повертається:
Дурна Біда. Я не дурний.
Не люблю злидні, люблю гроші,
І речі маю я хороші.
Малий, малий, та не дурний…
А ще не проч би трохи сісти,
Півдека випити і з’їсти.

Мошко сідає до столу.
Повертаються чорти з пекла.

Чорт 1:
Ух, ух, ух. Я – злий дух.
Я зіпрів, як у жнива,
Ну й тяжезна голова Ірода – царя!
Я її поки доніс, то замучився до краю.
Мабуть, тут я відпічну,
Десь тут приятеля маю.
Де ти, Мошечку?

Мошко:
Я тут!

Чорт 2:
Де ти?

Мошко:
Тут я!

Чорт 1:
Де ти?

Мошко:
Тут!!!

Чорти і Мошко обнімаються і танцюють.



Учні разом:
Гей, чорти і чортенята!
Тікайте геть з цієї хати!!!

Ангели разом:
 А – ну, геть з хати!

Вся нечисть втікає.

Ангел 1:
Мир і спокій цьому дому.
Тут немає місця злому!

Ангел 2:
Слава Богу, добрі люди.
Най добро все з вами буде!

Ангел 3:
Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий Народився!

Учень 1:
Ми на цьому, добрі люди,
Коляду кінчаєм.
Щастя, долі цьому дому
Щиро всі бажаєм.

Учень 2:
В день Різдва Христового
Ми прийшли в ваш дім,
Щоб добра і злагоди
Побажати всім.
Щоб від нас вам, люди,
Додалось тепла,
Бо в цей день Марія
Сина зродила.
І зійшла зірниця Божого Дитяти,
І про це ми хочем усім розказати.

Учень 3:
Українцям нашим побажати волі,
Щоб скосили дружно бур’яни у полі.
А потім зорали і заволочили,
Добротне зерно в землю положили.
Хай нашої єдності вороги лякаються.
А ми скажем дружно: «Христос Рождається!»

Мошко:
Я вінчую вам від серця,
Най задумане вдається.
Най вам дітки ся ведут.
Най яйце знесе когут.
Най дає вам молоко
І корова і бико.
А на п’єцу і в кутині –
Щоби було по дитині.
А за тую коляду дайте щось,бо я вже йду.
Не давайте копійки, бо діряві кишеньки.
Будьте люди гонорові, дайте гроші паперові.
Христос народився!

Чорт:
Ой, скачу, скачу, бо гроші бачу!
Як маєш сина – накрай сира!
Як маєш дівку – шли по корівку!
Ой дай же, дай же, як маєш дати.
Не маєш дати – вижени з хати.

Ангели разом:
Ану, геть з хати!!!

Учень:
Радість нині у кожній родині,
Ми святкуєм Різдво в Україні.

Зірка:
Я прийшла вас привітати
І про свято розказати
Про святе Різдво Господнє
Розповім я вам сьогодні.
У вертепі в Вифлеємі
Породила Діва Сина
І Христом Його назвала,
У ясельцях колисала.
По всій Україні пісня гомонить,
Христос народився – радіє весь світ!
Вся наша країна Його прославляє,
Слава Україні! Христос ся рождає!

Ангел:
Божа зірка золота землю освітила,
Про народження Христа людям сповістила.
З неба янголи святі пастушків збудили,
Бога нашого в Хресті славити навчили.
Славлять тиху ніч святу всі народи світу,
І вклоняються Христу українські діти.

Дитина:
Різдвяна зірка на небо вийде,
Малий Ісусик до дітей прийде.
Малий Ісусик, Божа Дитинка,
Буде Святвечір, буде ялинка.
Буде колядка в кожній хатині,
Настане втіха на Україні.


Вінчування:
Маленький Ісусик не спить, не дрімає,
Своїми руками весь світ обнімає:
І вашу хатину, і вашу родину,
І всю Україну. Христос ся рождає!

Учень 1:
Радісна Новина!
Вітає Ісус вас, маленька Дитина.
Вітає і хоче сказати,
Благословення принести до хати.
Може, в цій хаті когось бракує,
Може, в цій хаті хтось гірко сумує?
Кого бракує – не забувайте,
Хто гірко сумує – розвеселяйте
Разом з Ісусом маленьким на сіні.
Христос народився -  по всій Україні!

Учень 2:
Бажаємо щастя вам, господарі,
Щастя й здоров’я від Бога в дарі.
Хай у вас достаток завжди гостює,
Хліба ніколи хай не бракує.
Всі: Дай, Боже!

Учень 3:
Хай ваші діти в будні й неділі
Будуть веселі, здорові й білі
Щастя дай, Боже!
Всі: Дай, Боже!

Учень 4:
Хай рід ваш славиться в народі,
Хай прибувають у вашому роді
Сини чи дочки, чи внуки, може,
То, що вам любо дуже та гоже.
Всі: Дай, Боже!

Учень 5:
Щоб сміх вселився у вашій хаті,
Щедрі врожаї вам дав та багаті.
Всі: Дай, Боже!

Учень 6:
Хай хліб ясниться в хаті,
сяють очі щирі,
щоб жилось по правді,
щоб жилось у мирі.
Всі: Дай, Боже!

Ангел:
Прощавайте, мир вам, люди,
Хай вам щастя буде всюди.
Будьте чесні та багаті,
Майте долю добру й гожу,
Тільки вірте в ласку Божу.

Пастушок:
Спокійно в путь ми вирушаєм
І Богу пісню заспіваєм.

Коляда «На Різдво Христове»

Посівальник:
Рік Новий найняв мене за сівача,
Перевісив срібний козуб впівплеча
І неголосно сказав мені: «Іди,
Всіх пшеничним передзвоном розбуди.»


Вийшов з дому я схвильований і рад,
Наді мною в небі місяць, наче брат.
Ми із братом в кожну хату, в кожен дім
Закидаєм по зернятку золотім.

І колосся у світлицях шелестить:
«Хай добробут прибува вам кожну мить,
Хай вам хліб і білий цукор на столі,
Хай вам радісні дороги – по землі!

Хай з роси вам, і з води, і з ясних зір,
Хай гостей вам щонеділі - повен двір,
Хай надіями вас манить далина,
Хай вас щастя у здоров’ї не мина!

Хай птахи вам прилітають щовесни,
Вашим дітям і вам хай сняться гарні сни,
Хай співаються пісні вам голосні,
Хай вам ночі будуть мирні й мирні дні!»

Малі діти – посівальники:
Старий рік минає. Новий наступає.
Всі: Христос ся Рождає!!!

Скачати сценарій  "РІЗДВЯНИЙ ВЕРТЕП     ЯК ЛИШ ЗІРКА ВЕЧІРНЯ ЗАСЯЄ…"































Немає коментарів:

Дописати коментар