«Великодні дзвони»
Даний матеріал буде корисний для педагогів і вчителів 5-х класів загальноосвітніх шкіл, при позакласній роботі з дітьми. Цей конспект пізнавального заняття, спрямованого на виховання любові до культури свого народу, його традицій, звичаїв, обрядів, та заклик до праці.
Мета: формувати інтерес до традицій свого народу святкування світлого свята Пасхи та залучення дітей до праці, виховання любові до культури свого народу, його традицій, звичаїв, обрядів
Завдання:
1) формувати стійкий інтерес до збереження народних та сімейних традицій свого народу
2) виховувати духовно-моральні якості у дітей, інтерес до творчості і праці
3) виховати трудолюбство, поважна ставлення до старших, здатність оцінювати свої вчинки
Дійові особи : ведучий,Марійка, мати, батько
План заходу
1. Вступна частина.
2. Основна частина
3. Заключна частина.
Форма організації дітей: групова.
Матеріали та обладнання: клас прикрашений рушниками, гілочками верби в вазочках, фарбованими крашанки в лукошках, пасками, листівками до Великодня. В кутку будиночок.
Для конкурсів: повітряні кульки, кольоровий папір, ножиці, клей-олівець
Час: 45 хв
Хід заняття:
Вступна частина.
Привітання
Звучать святкові фанфари
Вчитель. Щиро вітаємо всіх у цьому святковому залі. Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані зі стародавніми віруваннями, звичаями. Головним святом весняного циклу є Великдень – одне з найурочистіших свят християн і пов’язане воно з воскресінням Ісуса Христа.
Воскресіння Ісуса Христа із мертвих – це закон вічного, радісного. щасливого життя людини, це перемога життя над смертю.
Великдень святкується в Україні ще з Х століття. Існує чимало прикмет пов’язаних із цим святом.
Давайте сьогодні всі разом радіти торжеству життя дарованого нам Господом!
Ведучий: (Декламує під музичний супровід)
Весна - час чудес і ми з вами вирушимо в казку. Тільки сьогодні вона не проста, а великодня . Ця історія відбулась у звичайній українській сімї. Увесь хрещений люд готується до найкращого свята, – до Великодня. Будинок Петренків.
2.Основна частина
Мати: Доню, досить байдикувати ставай до праці. Великодень наближається, а в нас безлад у будинку.
Марійка: Так ще цілий тиждень до свята, встигнемо все зробити.
Мати: До речі, ти знаєш, що тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. Кожен день цього тижня має своє призначення. Ось послухай.
Понеділок
Понеділок білить хату
любить, певно, працювати:
і кути побілить й стелю,
щоб Великдень був веселий!
Вівторок
Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:
чисто-начисто підлогу -
шури-шури! – тре завзято
наш вівторок довгоногий.
Середа
Пишна пані середа
і пере, й прасує.
До Великодня, ще б пак,
хату облаштує!
Четвер
Чистий четвер – чистий
вдосвіта піднявся
ще до сходу сонця
начисто скупався.
П’ятниця
П’ятниця пече паски –
господиня вміла:
склянки зо три молока
до цеберка влила,
трохи борошна, яєць,
додала й ванілі,
щоби пригощати всіх
вранці, у неділю.
Субота
У суботи, ой, роботи -
пише писанки субота,
ясні крашанки фарбує,
вимальовує-малює.
Неділя
Великдень – дзвонять дзвони звідусіль!
Христос Воскрес! То ж славимо усі!
Христос Воскрес !Воістину Воскрес!
Сміється сонечко в усій його красі!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Оксана Лущевська [ ]
Тим часом як мати з донькою розмовляють, перед декорацією в вигляді домівки з’являється Батько.
Батько: Марійко,доню, а ну швидко вставай до роботи , треба будинок прибрати, писанки розфабовувати, паски спекти, а ти все лежиш.
Виходить Марійка до батька і позіхає.
Марійка: Що знову треба ?
Батько: Ось тобі кошик з крашанками розмальовуй
Марійка: Сама я не справлюсь, потрібна допомога.
Ведучий: Діти, а чи знаєте ви, що таке писанка? Українська писанка – найунікальніший витвір української культури. Вона є символом Великодня. З давніх-давен писанки були вірними помічниками й захисниками наших предків. Їх вважали символом добра, вірили, що писанки мають магічну силу, приносять щастя, достаток, захищають людину від усього злого, недоброго.
Спочатку фарбують яйце в ясні фарби, наприклад у жовтий, сушать його, потім наводять віск на ті місця, що мають лишитися жовтими, потім фарбують у темніші фарби і так роблять до завершення.
Коли писанки готові, їх складають у череп’яну миску і кладуть у піч, де повинна бути температура 35-40 градусів. Коли віск розтопиться й спливе з яйця, писанка готова.
Мати: Дійсно, у Закарпатті ще жива традиція писанкарства. Дуже вправно роблять писанки гуцули, одна жінка може за день розписати 36 писанок. І кожен колір має своє значення.
Червоний символізує радість життя, надію на щось хороше. Жовтий або оранжевий символізує сонце, зорі та місяць, у господарстві – урожай, тепло.
Зелений – означає воскресіння природи, багатство рослинного і тваринного світу. Бронзовий (коричневий) є символом матері-землі та її щедрості.
Білий – це чистота і світлість людської душі. Синій – сила і здоров’я. блакитний – символ неба, простору, вітру.
Ведучий: Діти, допоможемо Марійці?
Конкурс «Прикрась писанку»
Беруть участь дві команди, кожній дається по одному повітряній кульці, кольоровий папір, ножиці, клей-олівець. За 5 хвилин вони повинні прикрасити свою кульку - «яйце». Той, чия команда, прикрасить цікавіше і красивіше, та переможе.
Марійка: Гарні писанки ви намалювали. Мені стало самій цікаво готуватися до свята. Мамо, а що е треба зробити ?
Мати: Можна вже і великодній кошик до церкви збирати.
Батько: Покладемо до кошика і сир , і масло, і хрін, і ковбаски. Але найголовніше покласти паску, крейду, писаночку та свічку. Ось так, давайте трохи перепочинемо.
Мати: Тепер усе як слід. Можемо нести кошик до церкви і посвятити.
Марійка: А можна я кошика понесу?
Батько: Звичайно! Подивися,( звертається до жінки) Марійка зовсім змінилась і дім вимела, і писанки розмалювала, і до церкви перша біжить.
Мати: Любо глянути. Будуть з неї люди. Той хто працює, завжди отримає більше, бо маленька праця краща за велике безділля, вона завжди приносить гарну винагороду.
Ведучий:
Діти, давайте, доки Петренки йдуть до церкви, повідгадуємо загадки.
1) Людей до церкви скликає,
А сам у ній не буває. (Дзвін)
2) Є деревце – не полінце,
Багато дірочок має,
Весело співає.(сопілка)
3) Кинути вгору – то біле,
Кинути на землю – то жовте. (яйце)
3. Заключна частина
Ведучий (за кулісами) :
На дзвіницях дзвони дзвонять
Великодні, голосні –
Всюди втіха, всюди гомін
Всюди радісні пісні.
(звучать дзвони)
Співає жайворонок з небес:
Христос воскрес! Христос воскрес!
У небо дзвін гуде з села:
Христос воскрес! Христос воскрес!
В проміннях сонячних блакить:
Христос воскрес! Його хваліть!
Дзюрчить струмок – весняний дзвін:
Воскрес христос – Господній син!
Христос воскрес!
Усе радіє,
Сміється сонечко з небес,
Прозора річечка леліє.
Христос воскрес! Христос воскрес!
Пташки співають
В полі, в лісі,
І лине спів аж до небес,
Де білі хмарки розпливлися.
Христос воскрес! Христос воскрес!
Мати: Нехай же свято Великодня
Усіх вас звеселяє,
А Бог святий із неба
Довгі роки посилає.
Батько : На столі – духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам ,Боже, ласки
На всі дні, на всі віки.
Мати: Не мала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна, як в погожі дні весна!
Ведучий: Вам щиро дякуємо всі,
Що ви прийшли до нас на свято,
Хочем побажати від душі
Здоров’я й радості багато.
Мирного і голубого вам неба,
Запашного й теплого хліба на вашому столі,
Джерельної води у спеку
І жодної біди у житті.
Любі гості! На прощання Ви прийміть від нас вітання і ці маленькі писанки зроблені нашими дітьми.
ПІСНЯ «Я БАЖАЮ ВАМ ДОБРА»
ВЧИТЕЛЬ: Щиро вітаємо вас із наступаючим світлим святом Воскресінням Хрестовим. І хай світлий Великдень принесе у ваш дім добробут і радість. Нехай Господь збереже вас і вашу родину. Добра вам і щастя.
Скачати мценарій
Немає коментарів:
Дописати коментар