Перший урок у 5 класі «Сім чудес Черкащини»

Перший урок у 5 класі «Сім чудес Черкащини»

Мета: поглибити знання учнів про утворення Черкаської області та  розповісти про її символіку; розвивати у дітей логічне мислення, пам’ять; виховувати любов та повагу до рідного краю.

Хід уроку

Нема на світі України, немає другого Дніпра. 
     Т. Шевченко

І. Організаційний етап

Добрий день! Я дуже рада вітати вас з початком нового навчального року. Сьогодні для вас хвилюючий  день, ви перейшли до 5 класу, стали зовсім дорослими. Тепер саме в цьому класі ви будете оволодівати знаннями, впевнено крокуючи Країною Знань. Поруч із вами завжди буду я – ваш класний керівник.

Останній день канікул,
Мов свічка, догорів.
Готуйтеся до праці,
Маленькі школярі.
Ідіть завжди до школи
Веселі, не сумні,
Шукайте щастя, долі
В науці, у знанні.
Наука дасть вам силу
Дістатись до мети,
А Україні милій
В потребі помогти.

Сьогодні ми вирушимо з вами у цікаву подорож по Черкащині і дізнаємося, яка цікаві місця можна має наша мала батьківщина. Дорогою на нас можуть чекати небезпеки, труднощі, але, щоб їх подолати ми повинні завжди допомагати один одному. Не заблукати дорогою нам допоможе карта. Усі готові? Вперед до знань!

ІІ. Актуалізація знань

Але перш ніж крокувати стежинами Черкащини, давайте повторимо наші державні символи.

Державний Прапор – синьо – жовтого кольору (синій колір – колір чистого мирного неба; жовтий колір – колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна. Це і колір сонечка, без ласкавого проміння якого не дозрів би хліб).
Державний Герб – тризуб, що символізує волю, до якої завжди прагнув народ, символ влади. Він зустрічається ще з часів Київської Русі, зокрема - на монетах київського князя Володимира Великого, який жив більше тисячі років тому. Отже, нашому Державному Гербу більше тисячі років.
Державний Гімн – „ Ще не вмерла Україна". (розглядають символи, слухають Гімн.)
Діти, ми живемо у чудовій країні,  і для  нас вона –найкраща, найрідніша і дорога серцю, бо своя.

ІІІ. Історична довідка

Черкаська область — розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега Дніпра та Південного Бугу.

Межує з Київською,  Кіровоградською,   Полтавською та Вінницькою областями. Простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь — на 150 км.

За математичними розрахунками географічним центром області є точка поблизу села Журавка Городищенського району. Також на території області міститься географічний центр України на північній околиці села Мар'янівка неподалік від районного центру — міста Шпола.

Площа області становить 20,9 тисяч км².

Черкаська область була створена 7 січня 1954 року

ІV. Подорож Черкащиною

Станція 1: Музей гармоніки в м.Жашкові

У 2006 році, на честь 15-річчя незалежності України, в музичній школі           м. Жашкова відкрито першу і єдину до сьогодні в Україні музейну кімнату гармоніки.

Заслужений працівник культури України, ініціатор і засновник музею Іван Сухий одержує з усіх куточків України історичні фотографії, пов’язані з гармонікою, листи з розповідями про людей, які все життя присвятили грі на цьому інструменті. Він зібрав цікавий матеріал про історію побутування та розвитку гармоніки в Україні.

Перший історичний подарунок унікальному музею зробив відомий баяніст, професор Київської консерваторії Володимир Бесфамільнов. Набір з 20 міні-гармошок, яким уже по 80 років, є не лише окрасою музею – на них навчаються грати юні гармоністи.

У музеї виготовлена експозиція різних видів гармоні, в тому числі і саморобних. Всього нараховуються більше ста гармонік. Унікальність цієї кімнати в тому, що до кожного експонату можна торкнутися руками, спробувати заграти. А ще велике значення в тому, що заняття дитячого ансамблю гармоністів проводяться в цій же кімнаті. Діти бачать появу нового експонату, самі беруть участь в наповненні кімнати матеріалами про гармонь.

Іван Сухий розіслав по всій Україні листи, в яких просить поповнювати мистецьку скарбницю цього чарівного інструмента. Між іншим, на ньому свого часу грали поети Володимир Сосюра, Андрій Малишко. Небайдужим до гармошки був і Тарас Шевченко, який згадав її у повісті “Капітанша”.

Музейна кімната гармоніки в Україні може стати рівноправною з поміж музеїв гармонік в Росії(м.Москва), Польщі(м.Белосток), Німеччині (м.Клінгенталь).

Станція 2: Букський каньйон

Буки виникли в першій половині 16 століття. Тут Колись тут росли величезні букові дерева, від цього і походить назва села. Лісами тоді володів  польський магнат  Калиновський.  Селище Буки розташоване ніби в горах, а у їх підніжжі протікає швидка річка Гірський Тікич. Це дуже привабливе та мальовниче місце в Черкаській області. 

Довжина Букського  каньйону  близько 5-ти кілометрів. Річка Гірський Тікич утворює каньйон місцями по ширині 20-40 метрів і глибиною 20 метрів. Один з уступів каньйону названий «Скала Родіонова» на честь українського геолога.

Каньйон починається в самому центрі села Буки, вода з шумом обрушується з двометрової висоти гранітної брили, тим самим створюючи водоспад-перекат Вир. Поруч розташовані руїни водяного млина побудованого ще у 19 столітті. Також в Букському  каньйоні знаходяться руїни гідроелектростанції.

Букський каньйон  дуже добре підійде для любителів відпочинку з наметом. На стінах каньйону можна побачити альпіністів, а в річці любителів сплаву на байдарках. Розташувати намет найзручніше буде в кінці каньйону на лівому березі Гірського Тікича, бо правий берег більш крутіший . Під однією з скель є джерело, вода найчистіша і дуже смачна..

За своєю красою Буцький каньйон посідає  друге  місце рейтингу «Сім чудес Черкащини», а по незвичайності пейзажу на перше. Щось подібне можна бачити в Денішах на Житомирщині, але там скелі не так близько до берега.

  Каньйон приголомшує прекрасними краєвидами  всіх туристів, що відвідали село Буки.

Станція 3: Заповідник «Трипільська культура», с.Легедзино

В 2007 році за селом копали скіфський курган, довгий час вели розкопки готського некрополя. В околицях Легедзино знаходиться саме велике у світі поселення часів Трипільської культури.

Знайдений тут посуд, фрагменти  інструментів праці, наконечники для стріл, крючки лягли в основу музею, який влаштовує цікаві акції. На свята Івана Купала  і Толоки до Легедзино з’їжджаються сотні людей.

Трипільська культура існувала 4-6 тис. до н.е., займаючи площу 200 тис. кв. км території сучасної України. Трипільці створили високо розвинуту хліборобську культуру, що наближала занепад первісного ладу.

На початку XXI ст. відомо більше 2000 трипільських поселень, з яких біля 30 поселень-гігантів площею більше 100 га. Відкриття цих поселень в 60-і роки минулого століття стало справжньою науковою сенсацією. Більшість з гігантів розташовані на території Черкащини, що і стало визначальним фактором створення саме тут заповідника «Трипільська культура». Найбільшим в світі поселенням міднокам’яної  доби було поселення «Тальянки» площею 450 га, яке існувало у 3-4 тис. до н.е.

До складу заповідника входить 11 трипільських поселень загальною площею 2040 га в Тальнівському, Уманському та Звенигородському районах. Окремим напрямком роботи заповідника є експериментальна археологія. Вперше в Україні в 2003 році було реконструйовано трипільське житло в натуральну величину і його експериментальне спалення є початком великої програми з дослідження проблеми трипільського житло будування.

Станція 4: Дуб максима Залізняка, с.Буда

Дуб Максима Залізняка — 1 100-літній дуб, що росте на південному схилі Кириківського яру на території урочища Холодного Яру за селищем Будою Чигиринського району Черкаської області названий на честь Максима Залізняка котрий, разом з гайдамаками, спочивав та проводив наради на цьому місці за часів Коліївщини.

Дуб є патріархом українських лісів і одним із природних чудес України. Широта обхвату його стовбура становить 9 метрів, висота — 30 метрів. Стовбур шість раз вражали громовиці.

Під його шатром відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Павло Павлюк,  Тарас Шевченко та інші.

У 1972 році дуб отримав статус державної пам'ятки природи місцевого значення (ботанічний релікт). Це найбільше дерево в Україні та одне з десяти найбільших дерев у Європі.

У 1997–1998 роках дуб почав засихати. Аби його врятувати, у свердловини глибиною 70 метрів навколо стовбура закачали спецдобрива. Для пiдживлення під корінь закопали декілька здохлих корів.

У 2010 році Дуб Залізняка став призером Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України», посівши 3 місце в номінації «Меморіальне дерево України». Свідоцтво видано Чигиринській районній раді.

Через природні чинники та окремих відвідувачів, серед котрих побутує легенда що шмат кори дуба надає сили та щастя, Дуб Залізняка потребує постійного догляду. Наразі ним опікується Національний історико-культурний заповідник «Чигирин».

Станція 5: Музей зброї, с. Шампань

Двоє жителів хутора Шампань прямо у своєму дворі відкрили військово-патріотичний центр-музей. Кожен відвідувач тут може відчути себе партизаном або воїном. Тут вас нагодують справжньою солдатською кашею. Творці музею дають можливість не тільки побачити різну техніку, але і постріляти холостими патронами з різних видів зброї та покататися на військовій техніці на місцевому полігоні.

В музеї зібрана цікава експозиція, є майданчик з військовою технікою.

Тут також можна постріляти з багатьох видів стрілецької зброї: з “мосінки”, “шмайсера”, “калаша”, ППШ. А ще можна ввалити з гармати, чи ж покататись на військовій техніці, або ж перевдягнутись у військову форму та сфотографуватись.

Станція 6: «Козацькі землі», с.Вереміївка

Музей "Козацькі землі України" – перший в Україні приватний історико-етнографічний музей, заснований і створений Володимиром Володимировичем Недяком у с. Вереміївка Чорнобаївського району Черкаської області. Музей являє собою модель козацького хутора середини XVII-XVIII ст. і носить назву "Хутір Тараса Бульби".
         2004   мистецтвознавець і художник, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка В. В. Недяк  створив проект, за основу якого взято твір Миколи Васильовича Гоголя "Тарас Бульба". На 25 га землі в своєму рідному  с. Вереміївка (колишнє сотенне козацьке містечко), при гетьмані                            Б. Хмельницькому. Музей розташований просто неба за 500 м від села, в тій місцині, де в давнину зупинялися чумацькі мажі та збирались у велику валку, і потім вирушали у Крим з зерном. В музеї зібрана   понад дві тисячі зразків старовинного одягу, чотири тисячі рушників, скатертини, десятки вовняних килимів, тисячі предметів побуту, зібрання народної дерев'яної сакральної скульптури, хрести, свічники, чимало меблів, сотні народних картин, ікон, розписні й різьблені скрині й мисники, близько півтори сотні мережаних ярем, десятки возів і возиків, до півсотні човнів-довбанок, кінська збруя, козацька зброя, коралі й дукачі, стародруки, давні козацькі карти України, кам'яні баби, жорна.
        Це єдиний в Україні музей, де знаходяться "живі" експонати: планується поселити тут кілька сімей, що повинні жити за старовинними звичаями та побутом. В козацьких та чумацьких дворах зможуть зупинятись і проживати відвідувачі музею. На території музею постійно працюватимуть конюхи, бондарі, мірошники, ковалі, гончарі, пасічники, та будуть навідуватись знахарі.
        Всі будівлі зведені за давньою оригінальною технологією для того, щоб максимально точно відтворити архітектуру характерних будівельних матеріалів минулого часу та колорит козацької доби. В перспективі заплановано реконструювати Вереміївську Січ, храми Божої Матері й Святого Миколая, мури і вежі, курені запорожців. Тут стоятиме музей-корчма козацької та чумацької їжі на 200 осіб, півтора десятка хатинок-осель. В музеї кожен бажаючий матиме змогу пожити кілька днів, поринути в життя і побут козаків, підкувати коня, запрягти волів у мажі, з'їздити волами до млина, змолоти борошно і випекти хліб у печі за стародавніми рецептами.

Станція 7: Атракція «Зерноленд», с. Івківці

Село Івківці… Колись тут мешкав легендарний Максим Залізняк. Нині ж для гостей тут діє дивовижна сільськогосподарська атракція, де пропонують випробувати на собі усі етапи неймовірного дійства – створення хліба!

Жати і в’язати снопи, молотити і молоти зерно, замішувати тісто і випікати запашний хліб… Більшість цих процесів забуті українцями у сучасному житті. Відродити давні традиції узялися в «Зерноленді». У ході незвичайних майстер-класів гості мають можливість опанувати майже втрачену нині хліборобську науку.

Етнографічна експозиція, представлена в музеї «Зерноленду» вражає, адже тут зібрано чи не найповнішу в країні експозицію стародавніх інструментів та предметів вжитку. Усі їх можна не лише побачити, а й випробувати в дії!

Зокрема, у «Зерноленді» гості мають нагоду спробувати:

·         ткати традиційними кроснами;

·         прясти;

·         власноруч виготовляти папір;

·         плести з соломи;

·         створювати ляльки-мотанки;

·         столярувати.

Особливу програму «Зерноленд» пропонує для дітей. Для них тут по-новому відкривають давні українські ігри. Зокрема, дітям пропонують повправлятися у майстерності стрільби  з лука та метанні списа, а найкмітливіші знайдуть вихід із лабіринту!

Після дня пригод, екскурсій та квестів гостей нагодують традиційним козацьким кулішем, юшкою, коржами з медом та пирогами!

V. Підсумки уроку

От і закінчилася наша з вами подорож рідним краєм. Сподіваюся вам було цікаво і весело. Тепер ви бачите, що чудеса не тільки в Парижі чи Греції, вони поряд з нами. Бажаю вам успіхів у навчанні, і щоб навчальний рік пройшов для вас весело і легко. Вітаю з Днем знань! До побачення!

 Скачати конспект першого уроку https://drive.google.com/file/d/16c4eLcPqqGNkq_u-YJnu5bRzl2Hij7Dm/view?usp=sharing