Заднік
обтягнутий білим полотном . У
центрі обгоріле дерево .
Згасає світло . Починає звучати
дзвін ( спокійний і
величний ) .Затемнення
. Жовте світло
прожектора блукає по
сцені . На
авансцені малі діти.
ПОЧАТОК: На авансцені дорослий з мольбертом а біля
нього мала дитина + відео
Учень : І малюю я ,
квітку і росу,
З
посмішкою на обличчі дівчину в вінку
І
хлопчину, що кружляє з нею у танку.
Дитина : Намалюй ,
мені будь ласка , намалюй біду.
Учень : Як її
намалювати ? Спосіб не знайду.
Чи
поранену пташину , може , ледь живу ?
А рука
сама малює чорнобиль траву …
Дитина : Нащо ти траву малюєш ? Це біда така ?
Учень: Цю
траву зовуть « чорнобиль» ,
Ця трава
гірка . В ній отрута ,смерть і сльози,
І брудна
вода. В ній хвороби, сум , неспокій.
Це страшна біда !
ДЗВОНИ . З
’являються ведучі .
ВЕДУЧИЙ 1 : « Набат
тривоги над землею
звертається до совісті ,
розуму , сумління
кожного з нас ,
до всього людяного
в наших душах.
ВЕДУЧИЙ 2: Пам′яті мертвих
, пам′яті живих
і пам′яті
тих , хто
прийде у цей
світ -присвячуємо: «ПРОПУСТИ
ЧОРНОБИЛЬ КРІЗЬ СЕРЦЕ «
ФОНОВА МУЗИКА
ВЕДУЧИЙ 1: Всевладен час
посівами століть
Бреде, не вибираючи дороги.
І що
йому чиєсь життя
убоге ,
Як він
і понад смертею
гримить.
ВЕДУЧИЙ 2:
Він сам собі -
закон і міра
й суд.
Глузує над
претензіями слави,
Не визнає
на неминущість слави,
В минущості
оскільки його суть .
ВЕДУЧИЙ 3:
Лиш перед пам′яттю він падалиць,
Бо вже
давно на досвід
перевірив,
Що в
полотні її -
він тільки нить,
Ще пам′ять зрушивши, -
себе обірве.
ВЕДУЧИЙ 1 : І
буде суд , який
поверне віру ,
Та не
поверне молоді життя
…
Хто
квітень наш отак
підступно зрадив ,
Що
стільки горя , аж рида
весна .
ВЕДУЧИЙ 2 :
Хто тепер такій
біді зарадить ,
Щоб
жив Дніпро
І
щоб жила весна
?
І
щоб , як
завше , сад
весняним листом Не
як ілюзія -
дививсь здаля .
ВЕДУЧИЙ 4 : Із
бідою невідворотною
Знов приходить Чорнобиля день
Тільки б
пам’ ять не стала
короткою
Бо розплата
байдужих знайде
.
ВЕДУЧИЙ 5
: Пам’ять болем
людським наповнена ,
Час з
тремтінням вперед іде
,
Дзвонять чорні
дзвони Чорнобиля ,
Входять в
душі , серця
людей .
ВЕДУЧИЙ 1: Весна 86
–го в
Україні буяла первоцвітом
садів.
ВЕДУЧИЙ 3:
Напевне , вона
б і не
запам′яталася нам
нічим особливим , якби …
Ніч
ВИХОДЯТЬ
ДІВЧАТА В БІЛИХ
ПЛАТТЯХ З ЧОРНИМИ
ШАРФАМИ ( СТАРШІ)
ДІВЧИНА
1 : Весна одягала
барвисту - шовком
шиту сорочку
Весна між Десною
і Прип’ятю і
не думала навіть
про смерть …
ПРЕЗЕНТАЦІЯ 2
« Ч А Е С «
ДІВЧИНА
2 : Атом ще
спав покірно -
в реакторах і
в долонях
Ще не
чули його загрози
поліські бори і
вода .
І лиш
земля відчувала ,
як б’ ється жилка
на скронях ,
Як вишумовує
травами весна співуча
і молода .
ДЗВІН ПОСИЛЮЄТЬСЯ
ДІВЧИНА 3 : Ти відомий
сьогодні кожному -
Не ім’ям
своїм , а -бідою
Тою вулицею
порожньою
ДІВЧИНА 4 : Чи
буде квітень як
завжди
§ Дарунком
весняної здоби ,
Чи власним
іменем біди
Ми назвемо
його Чорнобиль ?
ТАНЕЦЬ
ВИХІД
ВЕДУЧИХ ВІДЕО
ВЕДУЧ
ИЙ 1 :
Чорнобиль , чорнобильник , полин
…- гірка трава
, яка росте в
Україні . Це назва
невеликого районного центру
, що знаходиться в
130 км. від Києва
. Заснований ще за
часів Київської Русі , стародавній Чорнобиль
дав свою гірку
назву потужній атомній
електростанції , будівництво
якої було розпочато
ще в 1971
р.
ВЕДУЧИЙ 3 :
Мало хто знав
про чорнобривого брата
сивого полину , аж поки не
стався страшний атомний
вибух . І тоді згадали
люди , що у
книзі - книг “
БІБЛІЯ “
- говориться про
полин і пов’язану
з цим страшну
катастрофу .
ГОЛОС З-ЗА СЦЕНИ
ВЕДУЧИЙ 5 : засурмив третій Янгол , - і
велика зоря спала
з неба палаючи
як смолоскип .І
спала вона на
третину річок і
водні джерела . І ймення
зорі тієї “
Полин “ .
І стала третина
води , як
полин , і багато
людей повмирали з води
, бо згіркла
вона .
ПОЯВА УЧНІВ
( 6 клас)
УЧЕНЬ 1 : Не можна про
це не сказати , Мовляв ,
це було вже
давно .
УЧЕНЬ 2 : Не
можна ні про
що мовчати , Горить
тривогою чоло .
УЧЕНЬ
3 : Ці
вірші , роздуми
і факти … Це все
було ,
було , було
УЧЕНЬ 4 : Птахи складають
гімн весні
Всміхаються до сонця
квіти
А пам’ять лине
в моторошні дні
Гудуть жорстокі
дзвони квітня .
ДЗВОНИ ПОСИЛЮЮТЬСЯ
ВЕДУЧИЙ 2 : 26
квітня 1986 року -
день ,
який став тією
гранню , яка
розділяє наше життя
на до і
після … .
ВЕДУЧИЙ 4: Згадаймо лиш
окремі епізоди цієї
трагедії .
ВЕДУЧИЙ 5: ( підходить до
аналоя, відкриває книгу
, шукає потрібну
йому сторінку , взявши
в руку чорну закладку ) . Протягом 25
квітня 1986 року
були збої в
роботі , які
не дозволили провести
випробування четвертого ядерного
реактора Чорнобильської АЕС . Була
п′ятниця , кінець
трудового тижня ,
країна чекала вихідних .
ВЕДУЧИЙ 3: (підходить до
аналоя , гортая книгу )
26. 04 . 86 , субота .
Перша година 22 хв.
. Прийнято рішення
почати випробування .Одночасно
бкла виключена
аварійна система захисту .
ВЕДУЧИЙ 1: Перша година
22 хв. 30
сек. .ЕОМ видала інформацію,
що потрібна термінова
зупинка реактора ,але оператори
продовжували процес . Потужність
реактора почала швидко
зростати .
ВЕДУЧИЙ 2: ( з книги ) Перша година
23 хв . 40 сек.
натиснута кнопка аварійної
зупинки реактора . через кілька
секунд --ВИБУХ .
ВЕДУЧИЙ 1 : Ту мирну ,
весняну , українську ніч
на березі Прип’яті
люди ніколи не забудуть .
Вона була ,як
зараз усім здається
найтихішою , найтемнішою і
такою звичайною та
лагідною . Проте в
ту саму ніч
з 25 на
26 квітня 1986 р
. відлік
часу став уже далеко не
мирним , а
бойовим і аварійним
. Відлік часу пішов
на години ,
хвилини і секунди
.
ВСТУПН А
ЧАСТИНА « ТОКАТА
І ФУГА « (ОРГАН
)
УЧЕНЬ
5 : А думалось :
впокорений , слухняний
Гадалося
служитиме як слід
Та
вибухнув пекельно день
весняний
Так
, що здригнувсь
тривожно всенький світ .
Зів’яв
пейзаж , зробивсь таким пасивним ,
Вгорнулось
місто в незвичайний
дим
І
мирний атом ,
ставши агресивним
Націлився
на села і
сади .
ВЕДУЧИЙ 2 : У
ніч з 25
на 26 квітня
, коли всі
спали безтурботним сном , о 1
год . 24 хв . і
40 сек . раптом
пролунав вибух і над четвертим
реактором ЧАЕС велетенське
полум’я несподівано розірвало
нічну тишу
.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
« Перший дзвінок з ЧАЕС
«
ВИХІД УЧНІВ
( 8 ).
ПІДХОДЯТЬ ДО ОБГОРІЛОГО
ДЕРЕВА І ПРОМОВЛЯЮТЬ ( 6 клас)
УЧЕНЬ 1 : Обпекло ,
обпалило - у кров
, у
життя запеклося
УЧЕНЬ 2 : Що несе воно
дітям й прийдешнім
літам
УЧЕНЬ 3 : А довкола
жита підіймались і
ростом ішли у
колосся
УЧЕНЬ 4 : Довірялись
птахи небесам і
лісам і вустам…
УЧЕНЬ 5 : Ще не збагнули
не всі і
не вся ,- що вогонь
смертоносний
УЧЕНЬ 6 : Що
вбиває нечутно -
і корінь ,
і землю ,
і цвіт .
УЧЕНЬ 7 :Що
не вийти дитинству
на теплі ожинові
роси .
УЧЕНЬ 8 : Не
знайти на світанку
над Прип’яттю залишений
слід .
ВЕДУЧИЙ 2 : Радіо мовчить
, газети поніміли.
По телевізору
концерти та кіно .
А ми
по воду до
криниць ходили ,
Дітей поїли теплим
молоком .
Город садили
босими ногами
Збивали роси з
ніжної трави
Про радіацію
не знали й не
гадали ,
І страх
у душах ще
не оселивсь .
ВЕДУЧИЙ 1 :
Країна ще нічого
не знає . Довгі тривожні
дні . Правда
придушена муром мовчання .
Ще більше часу
треба буде , щоб
реально усвідомити те
, що трапилось
. А смерть уже
відкрила свій чорний
рахунок і зібрала
найкращих . Людство дізнається
про їх імена
трохи пізніше .
УЧЕНЬ 1 : Перший удар
на себе,
Перший
вогонь на себе,
Так
одчайдушний ДАНКО
Людям віддав
своє серце.
Як же
тут не згадати
Поруч
з ним не
назвати -
Вас
, що зуміли
серцем
Грізний
вогонь зупинити.
І
віддали , що мали ,
Життя
- що одне
в людини
Вірю , що
ви врятували
Долю мою
і моєї дитини
.
УЧЕНЬ 2 :
Зойкнула Земля чаїним
криком :
-
Сину , збережи і
захисти ! -
Вийшла
мати із іконним
ликом :
-Йди
синочку . Хто ж
коли не ти ? …
Вийшла жінка з
немовлятком ніжним
-Йди коханий
. Хто ж
коли не ти .
ВЕДУЧИЙ 2: Вони бігли
без респіраторів , в повній
темряві , висвітлюючи дорогу
кишеньковими ліхтариками. На
десятій відмітці повернули
в сторону приміщення .
Приміщення не
було . Над ним -
небо , полум ′я.
Перед ними -
завали уламків , залишки
обладнання , серед всього
- уламки графіту ,
від якого світило
не менше 10 000
рентген на годину .
3
УЧЕНЬ : Вогонь і
землю зріднили собою
І
кипіла у них
під ногами земля
Навіть
небо двигтіло од
вогненного болю,
І
тривога палюща долітала
здаля .
А
трагедія кожную мить
наростала
Як
спинити її – існувало єдине
бажання.
Не
терпілось , не ждалось – загрожував згаєний
час
Невпокорене атомне
випробування
Впало
вперше , пожежники
мужні на вас.
ФОНОВА МУЗИКА
ВИХІД МАЛИХ ДІТЕЙ З ЛАМПАДКАМИ У
РУКАХ
ВЕДУЧИЙ 3: Відвага .
Для пожежників ,
це невід ′ємна
професійна риса , без
якої ніяк не
можна .Ось так тієї
трагічної ночі лейтенанти
і сержанти пожежної
охорони виконували свої
обов′язки, свою
звичайну роботу .
ВЕДУЧИЙ 4: О , ні !.Це
був смертельний бій ,
із якого хлопці
вийшли переможеними. 28
осі пожежного караулу
станції затулили собою
не тільки станцію
а й Європу.
Шестеро з них
загинули майже відразу . Так , вони
жили, працювали і
полинули в безсмертя
.
Ведучий 1: Це мужні :
( малі по
черзі) Правик
, Ігнатенко, Кібенок,
Ващук, Тишура, Титенок
Ведучий 2: Зробивши у безсмертя вічний
крок
Перед вогнем не зупинились
Ведучий 5 : І честі роду не зганьбили
Відступністю чи
боягузтвом.
ВЕДУЧИЙ 5:
Першими були пожежники
на чолі з 23
– річним лейтенантом ВОЛОДИМИРОМ
ПРАВИКОМ
ПРЕЗЕНТАЦІЯ + СЛОВА
ВЕДУЧИЙ 2: Герой Радянського
Союзу Володимир Павлович
Правик перебував у
зоні підвищенної радіації
1 год. 20 хв. Цей
час і доза
опромінення стали смертельними.
ВЕДУЧИЙ 3:
Довго боролися лікарі
за життя Володимира.
Зроблено внутрішню пересадку
кісткового мозгу. Але потрібна
була ще жива
шкіра. А вона
вся була вбита
радіацією. Володя не
міг говорити ,
тільки дивився. Почалося зникнення
плоті на очах
у лікарів та
рідних. Він почав
таяти, сохнути , зникати.
ВЕДУЧИЙ 1: Герой Радянського
Союзу Віктор Миколайович
Кібенок .
ВЕДУЧИЙ 4: Він
разом із Правиком
були на самих
важких ділянках і трималися
до останього .Через дві
неділі після аварії
23-річний гарний юнак,
відважний офіцер помер
у московській лікарні
, так і
не побачивши свого
первістка.
ВЕДУЧИЙ 5: Старший
лейтенант Василь Іванович
Ігнатенко завжди був
першим у ділах
і спорті. І
на семи десятиметровий дах
аварійного енергоблоку він
піднявся першим і
першим вступив у
двобій із вогнем. Тільки на
цей раз після
пожежі з даху
на землю він
спустився останнім. Скромним
і мовчазним , сором′язливим і
чесним - таким
він залишився у пам′яті
товаришів .
УЧЕНЬ 7
ВЕДУЧИЙ 2:
Сержант Ващук Микола
Васильович
Старший сержант
Титаренко Микола Іванович
Сержант Тишура Володимир
Іванович …
ВЕДУЧИЙ 3: До 5-
ї години ранку пожежу
було ліквідовано, Подув легенький
вітерець. І величезний
стовп
диму, пилу,
кіптяви відірвався від
реактора і посунув по території України,
Білорусії, Росії, сіючи за
собою смертоносну
радіацію.
ВЕДУЧИЙ
4: Ціною життя
28 пожежників було
врятовано інші блоки
АЕС,
Київ,
Україну та інші
країни від страшної
катастрофи.
ВЕДУЧИЙ 5: Так , вони жили, працювали і увійшли в безсмертя
ВІДЕО
УЧЕНЬ 6 : Біля мертвої
Прип′яті -
дерево - хрест,
Поруч - братська ЧАЕС.
Ліс рудий , хоронили
щоночі й щодня,
Тільки хрест
уберігся , як
нагадування.
Із могилою поруч
і біля ЧАЕС
біля мертвої Прип′яті дерево
- хрест ,
Тих , що впали
у квітні , мов
у герці війни
Просить дерево - пам′ять : « Пом′яни , пом′яни .»
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ + ПРЕЗЕНТАЦІЯ
ВЕДУЧИЙ 1: Вони відійшли
у небуття , але навіки залишаться у наших серцях
Пісня «
ЖУРАВЛІ» вихід дітей з лампадками із залу
ФОНОВА МУЗИКА
ВЕДУЧИЙ 1:
Чорнобиль. Тепер це слово
знає весь світ .
Чорнобиль - це
мука і трагедія ,
це подвиг і
безсилля , це пам′ять, це
наш нестерпний біль .
ВЕДУЧИЙ 2: Чорнобиль
схопив у смертельні
обійми 11 областей
, 786 населених
пунктів із населенням
понад 17 млн.
осіб .
ВЕДУЧИЙ 3: Через
40 р. після
закінчення другої світової
війни на нашій
землі знову прозвучало
страшне слово «евакуація «.
ВЕДУЧИЙ 5:
Міліціонери складали списки
жителів м. Прип′яті і 27
квітня провели організовану евакуацію.
Люди виїжджали з Прип′яті з надією
на повернення ,
не знаючи ще
, що більше
ніколи не повернуться
до рідних домівок .
УЧЕНЬ :
Йдуть колони , колони ,
колони…
Розминаються .
Повні – порожні ,
Незбагнення процесів болю.
У автобусах
тих подорожні
Їдуть наче
із долі в
недолю ,
На вокзали
, в лікарню
, у безвість
…
Із Чорнобиля
, з Прип′яті , звідки
?
ВІДЕО «
ЕВАКУАЦІЯ»
ВИХІД УЧНІВ (
Старші дівчата) ПРЕЗЕНТАЦІЯ «
СПУСТОШЕННЯ»
УЧЕНЬ 3: Луг
не тішить око
зелен - рутою.
В
ліс і гай
заходити не можна.
Кожна
квітка дихає отрутою
Стронцієм
налита квітка кожна.
УЧЕНЬ 4:
В порожніх селах
вітер квилить
Тополі гне і
лози хилить
Ростуть в городах
бур′яни
З річок
веселки воду п′ють
І страшно
яблуні цвітуть.
УЧЕНЬ 5 : Немає в Прип′яті дітей
Немає
і не буде
І
ждуть з Чорнобиля
вістей
На
грані стресу люди
УЧЕНЬ 6: Тривожно
світиться блакить
Над
стихлими домами
Лиш
церква небо лебедиць
Своїми куполами
УЧЕНЬ 7 : Чути
птиць з непроглядних
нетрів
Світить
сонце з голубих
небес
Грізна
зона 30 км.
З
центром на Чорнобильській АЕС .
ВІДЕО
УЧЕНЬ 8 : «Тут
падають вниз на
ліси і поля
Дощі наче сльози, гіркі
і пекучі,
Тут криком кричить
наша грішна земля
І
в небо
летять наші душі.
ЛУНАЮТЬ ДЗВОНИ .ВИХІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ МАДОНИ
З КВІТАМИ У
РУКАХ. ПІДХОДИТЬ ДО
ОБГОРІЛОГО ДЕРЕВА І
БЕРЕ СВІЧКУ.
УЧНІ ПО ЧЕРЗІ
ЗАПИТУЮТЬ: ( старші дівчата)
- Хто вона
?
- Епоха?
- Доля?
- Смерть?
- Чи може вона
?
Ні , вона Чорнобильська Мадонна
!
МАДОННА СТОЇТЬ
У ЦЕНТРІ СЦЕНИ
І ДИВИТЬСЯ НА
ОБГОРІЛЕ ДЕРЕВО. УЧНІ ( старші дівчата):
УЧЕНЬ 1: Вона дивиться ,
дивиться в душу,
Вона палить очима
додна
А ми всі
дотерпіти мусим,
Бо в
душі - не
душа , а вина .
УЧЕНЬ 3:
Вона йде вже ,
прямує до тебе
Одчинила вже двері
й тобі
Нахиляє не атомне
небо
У своїй потойбічній журбі.
УЧЕНЬ
2:
Подивіться , байдужі люди –
Ваших внуків вона
затуля.
Вона йде
на вогонь хитромудрий
Бо вода вона
є і земля.
УЧЕНЬ 4: Хто ж її
, сиву ,
Посміє займати
Сіль пізнання - це
плід каяття.
УЧЕНЬ 6: Несе сива
Чорнобильська мати
Цю планету … -
це хворе життя .
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
« ІКОНА « ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОНА « «
МАДОНА , ТРИМАЮЧИ У
РУКАХ ГЛОБУС У
ЧОРНОМУ ВИХОДИТЬ НА
АВАНСЦЕНУ
ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОНА : Як тільки
світ занурюються в ніч
Я бачу безліч
оченяток - свіч
Дитячі очі дивляться
на мене
Й благають тихо:
« Порятуй нас ,
нене ! «
Хворобу страшну у
собі носити
І очі дітям
назавжди гасити ! ?
В безсиллі
руки я ламаю
І в ніч
іду і в
світі щось шукаю.
До них тягну
я руки, хочу
їх обняти,
Та далі й далі їх
відносе вітер клятий
Страшенний вітер болю
і біди,
Він посланий Чорнобилем
в світи
Щоб вітер той
приборкати змогла,
Щоб зупинило
чорний біль його,
Нехай весь світ
до краю обійду,
Та я знайду ,
знайду , знайду
… ( ВІДХОДИТЬ У
ГЛИБИНУ СЦЕНИ)
ПІСНЯ « МОЛИТВА»
ЛІВА АВАНСЦЕНА: Дитина
: Краще намалюй щось гарне.
Намалюй життя. А гірку траву « чорнобиль»
Викинь на сміття.
Учень: Так , дитино, намалюю я життя тобі.
І надії намалюю, й
мрії голубі.
Намалюю синє небо,
чисте джерело.
Намалюю я лелеку ,
поле і село.
Намалюю , віру, розу,
доброту й любов
Щоб гірка трава «
чорнобиль» не проросла знов.
ВИХІД
УЧНІВ
УЧЕНЬ 8:
За днями дні,
мина повільно рік
Нехай же лихо
наше поминає
І в
світі не повториться
повік
Біда , під назвою
« Чорнобиль»
УЧЕНЬ 1: Хай стане
мир міцнішим у
стократ,
Хай над
землею чисте небо
буде.
Чорнобиль - попередження набат,
Його уроків людство
не забуде.
ВЕДУЧИЙ 1:
Наша пам′ять і пам′ять багатьох
прийдешніх поколінь знову
і знову повертатиметься до
трагічних квітневих днів
1986- го.
ВЕДУЧИЙ 2:
Генеральна Асамблея ООН
оголосила 26 квітня
- міжнародним Днем
пам′яті жертв
радіаційних аварій та
катастроф.
МАДОНА ВИВОДЛИТЬ ДВОХ МАЛИХ ДІТЕЙ:
Радіаційна
днина б′є на сполох,
Радіаційні стогнуть небеса
21 вік -
як доля , а
не спомин
Як
хліб душі і
мамина сльоза.
1 МАЛЮК : Жадання людства
- зупинити
Безодні атомної смерч
2 МАЛЮК : Ми ж
- сівачі,
Ми -
сонця діти -
Спроможні зупинити смерть.
ВЕДУЧИЙ 1: 300
літ поволеньки пролине
Стронцій розпадеться і
помре.
ВЕДУЧИЙ 3 : На новому
полі неодмінно
Час його
мов попіл приоре
ВЕДУЧИЙ 5 : Час очистить
Прип′ять незглибинну
ВЕДУЧИЙ 2 :
Оживуть і ліки
і сади
ВЕДУЧИЙ 4 : Та
Чорнобиль вічно берегтиме
РАЗОМ :
Хрест своєї чорної
біди.
ВІДЕО «
НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ «
ЧОРНОБИЛЬ «
ФІНАЛ + слова
ВЕДУЧИЙ 1: Відкрита рана
нашої землі
«
Відома» на усі її
округи.
ТИ- чорна пляма
у історії її,
Ти -
місце, де померли люди.
ВЕДУЧИЙ 3 :Чорнобиль…
І бринить у
слові цім
І жаль і відчай
нашої держави.
Болючий спогад про
батьків й дідів,
Що полягли на місці
цім кривавім.
ВЕДУЧИЙ
5 : Серед «пустелі» ця
химера розляглась
Протяжністю у 30 кілометрів.
Це – поле битви, на якім
тепер
Життя завмерло у полоні
смерті,
ВЕДУЧИЙ 2: Усе понищив він , все
зруйнував:
І
ще, напевнеє, на
довгі роки
Залишиться у пам′яті
у нас,
Як вічна
рана, цей страшний
ЧОРНОБИЛЬ.
ПІСНЯ
Немає коментарів:
Дописати коментар