Сценарій різдвяно-новорічний: «Христос родився»

Бібліотека почала готуватися до різдвяно-новорічних свят. Вже написаний сценарій, роздано ролі. Виготовляються костюми.

Ведуча1

Защелестіли крильцями ангели у білих льолях, до неба піднімалася хмарка іскристих сніжинок і під перебіг золотистих цимбал до хати тихо увійшло Різдво.
Звечоріло, затихло все. Але раптом
заблисла на темнім небі ясна зірка і світло її побачили усі земні народи. Сповістила вона про народження Месії, Спасителя світу. Простягнув із ясел маленький Ісусик білі рученята і поблагословив ними землю.

Ангел

На крилах ангела вже линеш,
Різдвяний вечоре, до нас!
Тут звуком дзвона в тишу кинеш,
Там вікна проясниш нараз.
І навіть в найбільшій хаті
Кладеш ти радість на столі,
Й радіють твоїй благодаті
Усі, хто жив, - старі й малі...

Ведуча 2

Один долар вісімдесят сім центів. Це було все. Із них шістдесят центів - монетками по одному центу. Героїня нашої різдвяної історії американського письменника О. Генрі «Дари волхів»  -  відвойовувала кожну монетку, торгуючись із бакалійником, зеленярем, м'ясником так запекло, що аж вуха палали від мовчазного осуду її скупості, викликаної надмірною ощадливістю. Делла тричі перелічила гроші. Один долар вісімдесят сім центів. А завтра Різдво.

Ведуча1

У подружжя Джеймс Діллінгем Янг було дві речі, якими вони дуже пишалися. Одна - це золотий годинник Джіма, що належав колись його батькові та дідові, друга - волосся Делли. Якби цариця Савська жила в будинку навпроти, Делла часом, помивши голову, сушила б своє волосся біля вікна, щоб затьмарити блиск оздоб і коштовностей її величності. Якби цар Соломон був швейцаром у будинку, де вони жили, і зберігав би всі свої скарби в підвалі, Джім, проходячи повз нього, завжди діставав би свій годинник, щоб побачити, як Соломон рве собі бороду від заздрощів.

Ведуча 2

Прекрасне волосся Делли розсипалось каштановими хвилями, сяючи, мов струмені водоспаду. Воно спадало нижче її колін і вкривало, наче плащем, майже всю її постать.

Делла   (зіскочила з столу і кинулась до чоловіка, який ввійшов у кімнату і зробив здивований вигляд).
- Джім, милий,-  не дивись так на мене! Я обстриглась і продала волосся, бо я б не пережила, якби нічого не змогла подарувати тобі на Різдво. Воно знову виросте! Ти ж не гніваєшся, ні? Я повинна була це зробити. Волосся у мене росте дуже швидко. Поздоров мене з Різдвом, Джім, і будьмо щасливі. Ти ж навіть не знаєш, який гарний, чудовий подарунок я приготувала для тебе!
Джім 
- Ти обстригла волосся?
Делла
- Обстригла і продала його. - Але ж я тобі все одно подобаюсь? Я ж така сама, тільки з коротким волоссям!
Джім (здивовано)
- То, виходить, твого волосся вже нема?

Делла- І не шукай його, не знайдеш,-  кажу ж тобі: я його продала - обстригла і продала. Сьогодні свят-вечір, Джім. Будь зі мною ласкавий, це ж я зробила для тебе. Можливо, волосся на моїй голові і можна було б перелічити -  але ніхто й ніколи не зможе виміряти мою любов до тебе! Смажити котлети, Джім?

Джім (витяг з кишені свого пальта пакуночок і кинув його на стіл).
- Зрозумій мене правильно, Делл,- Ніяка стрижка, ніякі нові зачіски не примусять, щоб я розлюбив тебе, дівчинко. Але розгорни цей пакунок - і ти зрозумієш, чому я спершу трохи розгубився.
(Білі спритні пальчики розірвали мотузку й папір. Пролунав крик захвату, а на зміну йому - ой леле)

Річ у тому, що на столі лежали гребінці, набір гребінців - бічні й задні*,- якими Делла давно любувалася на одній з бродвейських вітрин.
А проте вона міцно притисла їх до грудей, підвела нарешті затуманені сльозами очі, всміхнулась і промовила:Делла- У мене дуже швидко росте волосся, Джім!
(Делла підскочила, як ошпарене котеня, витягнула ланцюжок, і вигукнула):
- О господи!

Ну, правда ж гарний, Джім? Я обнишпорила все місто, поки знайшла його. Тепер ти можеш дивитись, котра година, хоч сто разів на день. Дай-но мені свій годинник. Я хочу побачити, який вигляд він матиме з ланцюжком.
Джім- Делл,- сказав,- давай сховаємо свої подарунки до іншого часу. Вони занадто гарні, щоб так зразу ними користуватись. Я продав годинник, щоб купити тобі гребінці. А тепер, гадаю, пора смажити котлети.

 Ведуча1

Волхви, ті, що принесли дари немовляті у яслах, були, як ви знаєте, мудрі люди, надзвичайно мудрі люди. Вони винайшли звичай робити різдвяні подарунки. Бо вони були мудрі, і дари їхні були мудрі, не виключено, що їх можна було навіть замінити, якщо траплялися два однакових подарунки. А ми розповів вам нічим не примітну історію про двох дурненьких дітей, які жили у восьмидоларовій квартирі і зовсім немудро пожертвували одне для одного найдорожчими своїми скарбами. Але до відома мудреців наших днів слід сказати, що з усіх, хто робив подарунки, ці двоє були наймудріші. З усіх, хто приносить і приймає дари, наймудріші тільки такі, як вони. Це всюди так. Вони і є волхви.

 Ялинка

Почіпім на ялинку

Не свічки, а лиш бажання

Най   не світять на хвилинку,

Але аж до світання,-

Почіпім на ялинку бажання.

Приберім її віти

Мрій сердечних чічками,

Бо ніщо так не світить,

Як тії мрії над нами, -

Приберім ялинку чічками…

 Ведуча1

Сьогоднішнє новорічне свято має безліч атрибутів, серед них важливе місце належить ялинці. Колись в Україні як і в усьому світі,-  ялинка була різдвяною, а не новорічною, подарунки дітям носив Святий Миколай, а сивий довгобородий дідуган Морозенко дихав лютою хугою, а в кращому разі малював на вікнах розкішні вітражі.

Ялиночко зелененька.

Ялиночко мила,

 не сумуй, що ти назавжди

Бір свій опустила.

Станеш в хаті на покуті

Свічечками ясна,

Золота, барвомінна,

 Як князівна, щасна.

Ми тобі заколядуєм,

Замість вітру співу

Про Ісусика малого

Про Пречисту Діву.

Про пастирів добрих, щирих

Почуєш колядки,

Про царів, що несли дари

З вертеп до Дитятка.

 Ведуча 2

Давно то було. Пильною дорогою, що вела з Назарету у Вифлиєм, ішло двоє людей. Старенький чоловік і молода жінка.

Діва Марія

Ой, Йосифе! Я вже не в силі дальше йти. Хіба на онтому камені сяду та спічну трохи.

Cвятий Йосиф

Переможи втому ще бодай малий часок, Маріє! Ось тільки глянь: вже видніють мури Вифлиєму. За малий часок будемо там і тоді спічнеш вигідно. Ми ж обоє родом із Вифлиєму, то певно наші знайомі радо приймуть нас на нічліг.

… Стривай, Маріє! Я бачив у полі коло міста стару стайню. Певно її пастухи покинули. Спробуймо в ній бодай цю нічку примоститися.

Ведуча

Над Вифлиємом заходить сонце. Вечірній смерек вкриває землю. Минає північ. Аж ось зовсім ненадійно блисло ясне світло. Що раз – то більше його. Ціле море світла тисячними золотими струями заливає поля Вивлиєму. А в воздусі, ген десь високо, лунає спів ангельський, небесних хорів…. Пробуджуються зі сну перелякані пастирі. А ось – ангел Господній став біля пастирів. І сказав їм Ангел.

Ангел

Не бійтеся! Се бо звіщаю вам велику радість, що буде всім людям. Бо народився вам сьогодні Спас, що є Христос Господь, в місті Давидовім.  А се вам ознака: знайдете дитя, сповите пеленами, лежаче в яслах.

Пастері

Ходімо до Вифлиєму, подивімося на слово, що сталося, котре нам явив Господь.

Ведуча:

Так оповідає нам св.. євангеліст Лука про народження Христа у Вивлиємі. Ми побачили що найблищими Ісусикові в хвилі його приходу на світ  були Марія та Йосип і убогі пастирі.

А в стєнці, в темному кутку чути тільки постогуваня добродушного вола, що лежить спокійно та румигає вдоволено. Чути шелест сіна, яке витягує з жолобу осел. Пустка, нужда.

Пречиста Мати, краща від ранньої зорі. ЇЇ стать дівоча похилена покірно над яслами, погружена в тихому обожанню.

Діва Марія

О, мій наймиліший, лежиш в убогій пелені в нужденних яслах на сіні. Такий маленький і слабенький, як дрібне писклятко. А заразом не понятий і могучий, окружений Божою світлістю. Держу тебе у моїх руках і пригортаю, а небо і земля не можуть тебе огорнути. Кормлю тебе моїми грудьми матірними, а Ти цілий світ насичуєш. О, Дитя моє наймиліше, Боже мій.

Святий Йосиф

Нерозгадані суди Твої , Господи, шляхи твої не висліджені., що дав єси світу спасення.. Бог, Творець світа прийняв тіло чоловіка. Той, що в началі заснував небеса, став сьогодні Дитятком. В якому убожестві народився Цар над царами. Найкращий Ісус дрожить з зимна в сій пустці, а Найсвятіша Мати не має де свобідно спочити. Непросліджені шляхи твої, Господи.

 Різдвяна Зірка

Над Вифлиємом зірка з’явилась,

Радісним, ясним світлом розлилась –

Правду звіщує світові всьому

Радість цілому роду земському.

Бо народився наш відкупитель,

Син Божий – Бог наш – світа спаситель.

Ангели Божі з неба злітають,

Богові славу хором співають.

 Тож не сумуймо браття вже нині

Зірка та сяє й нашій країні.

Бог під вигне нас з лиха-недолі

Вірмо і будьмо доброї волі. 

Різдвяні вінчування

1 читець

Ісусик маленький

Лежить на сіні голенький.

Ручки підносить, коляди просить.

Хлопчик питається,

Христос рождається!

2 читець

Днесь сталося чудо, зоря засіяла

Де Пречиста Діва Сина породила.

І я прийшов вам тоє повідати

Прошу вас ласкаво від мене

Кілька слів прийняти

Хай до Вас ласка Божа спливає

Хай здоровя сприяє жити

Ще літ много

Як той Ангел в небі

Навік Бога прославляє

Христос ся рождає!

3 читець

Там над Вифлиємом

Зірка засвітила

Там Марія – Мати Божа

Сина породила.

Йдемо вінчувати

До кожної хати

Що б Ісуса прославляти

Що б не забувати.

Нехай Ісус вам годить, Нічим не пошкодить

То вам зичу і вінчую!

Христос ся рождає!

4 читець

Ісусик маленький

Лежить голенький

Рученятка зносить

Щастя, здоровя

По Вкраїні розносить.

5 читець

З Різдвом Христовим

Ми вас вітаєм

Щастя, здоров’я

Ми вам бажаєм.

Хай Христос маленький,

Що родився нині,

Зішле щастя й долю

Нашій Україні.

А вашу хатину

Хай лихо ми нає.

Живіть в щасті й мирі,

Христос ся рождає!

Скачати Сценарій різдвяно-новорічний:"Христос родився"